Географічна карта - Стерлітамацький район (Sterlitamakskiy Rayon)

Стерлітама́цький район — муніципальний район у складі Башкортостану, Росія. Площа району — 2227 км².

Земельний фонд — 222,7 тис. га, сільгоспугідь — 168,7 тис. га. Районний центр — місто Стерлітамак.

Район перетинають залізниця Уфа-Оренбург і 4 автомобільних дороги республіканського значення Уфа-Оренбург, Раєвський-Стерлітамак-Бєлорєцьк, Стерлітамак-Стерлібашево, Стерлітамак — Федоровка. Територія розташована на стику степу і передгір'їв Південного Уралу. Тут протікають річки Біла, Ашкадар, Куганак, Стерля, Уршак. У заплавах річок зростають вільхові ліси з домішками дубу, липи і в'язи. Лісистість території району становить 5,1 %. Поширені чорноземи вилужені і типові, темно-сірі слабоопідзолені ґрунти.

На правому березі Білої недалеко один від одного розташовано 4 високих шихани: Юрактау, Куштау, Шахтау та Торатау. Всі ці гори складають не лише мальовничу панораму, але й цінну промислову сировину. Шихани містять у собі незліченні поклади вапняку. Є родовища нафти (Уразметівське), харчової солі («Катенка»), вапняку (Шахтауське, Тратауське), цементної глини (Стерлітамацьке, Мічурінське), гіпсу (Селеуцьке), глини тугоплавкої (Талалаївське), глини для черепиці (Східно-Куганацьке), глини керамзитової (Михайлівське, Підлісненське), цегельної сировини (Байрацьке, Куганацьке, Аллагуватське), піщано-гравійної суміші (Красноярське, Катенінське, Кантюківське тощо), агрономічних руд (Казанкінське, Константино-Александрівське, Талалаївське).

1781 року Оренбурзька губернія за наказом Катерини II «Про заснування Уфимського намісництва і двох областей — Уфимської і Оренбурзької, й про поділ їх на повіти» була перейменована в Уфимське намісництво, яке поділялося на Уфимську й Оренбурзьку області. До Уфімської області увійшло 8 повітів, у тому числі Стерлітамацький. В наказі пояснювалося, що «передмістя і селища, за ім'ям яких названі повіти, перейменувати повітовими містами». Таким чином, 23 грудня 1781 року Стерлітамацька солевізна пристань стала повітовим містом. 1796 року за наказом Павла I Уфимське намісництво було перейменовано назад в Оренбурзьку губернію. Стерлітамак стає повітовим містом Оренбурзької губернії.

20 березня 1919 року при утворенні Башкирської АРСР в неї увійшла і частина Стерлітамацького повіту. Подальшими постановами президії ВЦВК від 22 серпня 1920 року Стерлітамак включається до складу БАРСР, а також приєднуються ті, які залишилися не включеними 16 волостей колишнього Стерлітамацького повіту. Пізніше постановою президії ВЦВК 14 червня 1922 року колишня Уфимська губернія скасовується і приєднується до БАРСР. З цього дня територія республіки оформлюється і адміністративно ділиться на 8 кантонів, усередині яких існував волосний поділ. До 1930 року територія Стерлітамацького району входила до складу Стерлітамацького кантону, який складався з 17 волостей і міста Стерлітамака. На підставі постанови президії ВЦВК від 20 серпня 1930 року в Башкирській АРСР було утворено 48 районів, у тому числі і Стерлітамацький. У нову адміністративно-територіальну одиницю увійшли населені пункти Ашкадарської, Услинської, деякі населені пункти Уршакмінської волостей.

На 1 січня 1930 року район мав площу території 2 303 км², 1 міську і 26 сільських рад із загальною чисельністю населення 95 952 особи, з яких в сільській місцевості мешкало 69 068 осіб. Тоді ж почалася масова колективізація селянських господарств. Утворилися колгоспи «Байрак», «Кизил маяк», «Чулпан», «Чунгур» та інші. Колективізації піддалися 80 % бідняцьких господарств, з'явилася перша МТС. 1932 року був створений Стерлітамацький зернорадгосп, який спільно з МТС став опорною базою розвитку колгоспів у районі. В ті роки МТС мала 36 тракторів, 9 комбайнів і обслуговувала 19 колгоспів із загальною посівною площею в 33 010 га. 1933 року 13 847 селянських родин працювали в 108 колгоспах.

Важкі випробування принесла Друга світова війна. 60 тракторів ЧТЗ, 90 автомобілів, 5 000 коней поставив район фронту. 13,5 тис. осіб із Стерлітамацького району воювало на фронтах. За роки війни колгоспи і радгоспи району щорічно виконували державні плани м'ясопоставок, відправляли для Червоної Армії понад план тисячі пудів високоякісного м'яса, сотні пудів меду, масла, овочів й інших продуктів. План хлібоздачі виконувався на 110—119 %. Особливо вирізнився колектив Північного відділення Стерлітамацького зернорадгоспу, на ім'я якого прийшла вдячна телеграма Верховного головкомандувача.